В Канадському музеї сільського господарства та продовольства розміщений оглядовий вулик. Оттава Name розповість більше про історію бджільництва та познайомить читача з головною пасічницею Надін Дессент.
Чому бджільництво?
Надін не лише вирощує медоносних бджіл на території закладу, але й продає свіжий мед. Тож цікаво, коли головна пасічниця Оттави почала займатися даною справою. Вона розповідає, що все почалося понад 10 років тому, коли вона готувала виставку бджіл в Канадському музеї сільського господарства і продовольства. В той час вона почала цікавитися темою бджільництва і це стало першим поштовхом для того, щоб спробувати. Вона придбала дві родини і з того часу почала розвивати дане ремесло. Надін Дессент розповідає, чому обожнює бджолиний двір:
- через пізнання і цікавість до чогось нового;
- це допомога бджолам в обмін на мед;
- це хобі і водночас улюблена робота.
Де навчають бджільництву в Оттаві?
Жінка розповіла, що пройшла один навчальний курс в Algonquin College. Крім цього вона приділяла час самостійному вивченню теми. Надін відвідувала гурток бджолярів та знала місцевого інспектора з бджіл. Тому, якщо виникало якесь запитання чи проблема, їй було до кого звернутися за допомогою.
Перші труднощі були пов’язані з хворобою крейдового розплоду, тобто з грибковою інфекцією.
Буденний день пасічниці: топ важливих речей
Чи цікавились ви, як проходить звичайний день людини, яка займається бджільництвом? Надін Дессент проведе віртуальну екскурсію по бджолиному двору.
- Спорядження при перевіренні вуликів. Надін завжди одягає бджолиний костюм з вуаллю, який захищає від укусів бджіл. У період, коли бджоли агресивні, краще одягати додатково рукавички, в інший час пасічниця не одягає їх.
- У бджолярів часто розвивається алергія на бджолину отруту. Надін розповіла, що вже на другому році роботи в бджільництві в неї виникла алергія на бджолину отруту і анафілактична реакція (її особистий поріг – не більше 5 укусів). Виникли такі симптоми, як свербіж долонь та шкіри голови, прискорене серцебиття та набряк губ, язика. Контролювати даний процес можна, регулярно відвідуючи алерголога.
- До переліку основних обов’язків пасічника відносять підтримку здоров’я бджолиних сімей, їх здатність пережити зиму. Це важливо, адже напряму впливає на кількість виробленого меду. Наприклад, лікування хвороб, додавання при необхідності цукрової води, медоносів.
- Частота відвідування пасіки. Жінка розповідає, що достатньо кожні два тижні відвідувати бджолиний двір (починаючи з березня і до жовтня), проводити повний огляд. Важливо слідкувати, щоб не закінчився корм. Далі робота пасічниці полягає в обробленні кожної родини, в утепленні вуликів задля того, щоб бджоли могли пережити зиму.
- Збір меду. В липні бджоли спокійні і зайняті, в такий період вони можуть і не помітити пасічницю, яка сумлінно виконує роботу. Наприкінці серпня бджоли стають агресивними та захищають свій урожай.
Як стати хорошим бджолярем?
Поширеним є стереотип стосовно того, що достатньо поставити вулик на задньому дворі і просто збирати мед. Насправді все набагато складніше, адже головним завданням є не збір меду, а те, щоб родини бджіл залишилися живими.
Якщо ж говорити не про пасічників, а про звичайних людей, чим можна допомогти? Надін Дессент розповідає, що для допомоги пасічникам Оттави, краще за все купувати місцевий мед. Медоносні бджоли запилюють рослини з нашої місцевості, а це досить хороший сигнал для біорізноманіття. Ще один хороший варіант — це забезпечення бджіл їжею. Достатньо посадити на своїй галявині кульбабу та золотарник, конюшину, чи квіти, які виділяють нектар та пилок.
