Її шлях починається на 100 км від озер Рідо та продовжується до річки Оттава. Річка проходить через вкриті вапняком сільськогосподарські угіддя, які колись були стародавнім морським дном. Згодом річка впадає в Оттаву через вапняковий виступ на білій стіні. Це місце надихає, та до того ж має стратегічне значення.
Оттава Name розповість про історію річки Рідо, про побудову каналу, поділиться цікавими фактами, які варто знати містянам та гостям столиці Канади.
Безпечний маршрут до Верхньої Канади
Чимало десятиліть після заснування США та після війни питання про завоювання Канади залишалося незавершеною справою. У разі воєнних дій Верхня Канади, тобто сучасна територія Онтаріо, знаходилася б під найбільшою небезпекою. Якщо пригадати, то переважна більшість південного берега річки була власністю Америки, тому життєво важливий шлях було вкрай легко відрізати.
Саме тому канадці почали думати над рішенням, як усунути слабкість водного сполучення з Великими озерами. Загострення наступило в 1812 році, коли між Великобританією та США почалася війна. Канаді в цьому випадку пощастило, адже країна після двох років війни вийшла практично неушкодженою. Це ще більше підштовхнуло до пошуку рішення маршруту через річку Святого Лаврентія.
Система каналів Рідо: етап планування
Отож, варто було підібрати безпечний водний шлях після війни 1812 року. Від першого рішення згодом відмовилися, але доречно розповісти і про нього. Слідуючи річкою Оттава, від Монреалю і далі до гирла річки Рідо, після цього маршрут продовжувався на південь вздовж Рідо та через невеликі озера і прямував до річки Катаракі.
Не весь шлях був судноплавним, на деяких ділянках човни просто не змогли б пройти. Рішенням могло стати лише побудова низки шлюзів сполучення Оттава-Кінгстон. Для проєкту знадобилися б величезні витрати, саме тому британська влада не підтримала таке рішення. Ентузіазм проявив лише герцог Веллінгтон, який призначив Джона Бая для побудови каналу Рідо.
Варто додати, що герцог Веллінгтон прославився завдяки перемозі Наполеона в битві при Ватерлоо. Саме тому його голос в британській політиці був суттєвим.
Прибуття Джона Бая та створення Байтауна
В 1826 році полковник прибув до Байтауна, місто згодом перейменували в Оттаву. Він розташував штаб-квартиру біля гирла річки Рідо. План проєкту передбачав:
- будівництво низки дамб та шлюзів, завдяки яким човни мали б змогу подорожувати з Байтауна до Кінгстона;
- першочергову побудову шлюзів для обслуговування невеликих барж;
- Джон Бай переконав керівництво на мінімальні розміри шлюзів: 41 метр в довжину та 10 метрів в ширину. Цього розміру якраз вистачало для проходження нових пароплавів, які в ті часи почали з’являтися на Великих озерах.
Робота розпочалася через рік після прибуття Джона Бая в 1827 році. Вони разом з королівськими інженерами спроєктували канал Рідо, а будівельні роботи передали приватним особам. Цікаво, що переважна більшість шлюзів, а також дамб робітники будували з каменю. Залізні вироби для будівництва викували місцеві ковалі, що було досить зручно.
В будівництві каналу Рідо брали участь: представники франко-канадських поселень Нижньої Канади, робітники з великого населеного пункту в країні та іммігранти (переважно представники Ірландії). І хоча працівники прибували, проте малярія забрала життя багатьох. Працівники заразилися в болотах Доу вздовж маршруту, Джон Бай не став винятком. Але він зміг побороти хворобу та вижити. Саме тому нові працівники завжди були потрібні.
Назва річки Рідо та цікаві факти
Першим європейцем, який побачив, як вона впадає в річку Оттава, став Самуель де Шамплен. Його надихнула ця краса, він назвав річку Рідо. В перекладі з французької мови це означає «завіса».
Ось декілька цікавих фактів, про які варто знати.
- Річка Рідо виконувала важливе значення, її використовували в якості транспортного шляху між річкою Оттава та Святого Лаврентія.
- Після війни 1812 року зрозумілою була вразливість річки Святого Лаврентія. Шукаючи альтернативний транспортний маршрут «Кінгстон—Монреаль», полковник Джон Бай спроектував та зі своїми робітниками побудував новий водний шлях — канал Рідо. Кінгстон в ті часи був військово-морською фортецею у Верхній Канаді, а Монреаль виконував таку ж роль в Нижній Канаді.
- Канал Рідо поєднує річку Рідо з каналами та дамбами, з річкою Катаракі. Рідо інтегровано в канал Рідо.
Дивовижні досягнення та відкриття
Офіційною датою відкриття каналу Рідо вважають 1832 рік. І це досягнення, адже понад 202 кілометри канал проходив через незаселену в ті часи пустелю. Джон Бай з робітниками створили 47 шлюзів для вирішення інженерної проблеми. Канал виконував транспортну, військову роль, тому через його шлях можна було побачити захисні споруди. Мова йде про укріплені господарями шлюзи, шлюзові станції, які у випадку нападу знаходилися б в найбільшій небезпеці.
Це було значне досягнення за відносно невеликі кошти — 800 тисяч фунтів стерлінгів. Та для британського парламенту ця сума було шоком, Джона Бая відкликали, розпочавши розслідування його діяльності. Нічого не було виявлено, але і почестей, на які він заслуговував, Джон Бай не отримав. Тож він відійшов від справ, та через чотири роки після грандіозного відкриття каналу Рідо помер.
Розквіт та падіння: як змінювалася роль каналу та річки Рідо?
Нагадаємо, початково канал Рідо будували в якості альтернативи річці Святого Лаврентія. Це був важливий крок на випадок війни. При цьому новий канал був значно легшим для судноплавства.
Після відкриття в 1832 році настав його період розквіту, канал став комерційною артерією, яка з’єднувала Монреаль та Великі озера. Такий підйом, так звані «дні слави» були недовгими. В 1849 році комерційні вантажовідправники змінили курс, перейшовши на більш прямий шлях.
Регіон, через який проходив канал та річка Рідо, погано обслуговувався. Рідо продовжив бути важливою складовою місцевого транспортного сполучення. В 1887 році його навіть розширили. В цей період робітники завершили будівництво каналу Тей, який поєднував місто Перт з головною системою Рідо.
Після закінчення Першої світової війни практично зник комерційний рух через канал. Він вже не мав цінності для транспортних чи військових цілей. Не розібрали систему лише через високу вартість таких робіт.
Новий погляд на Рідо
Важко уявити, якою була річка Рідо до початку будівництва каналу, адже нові шлюзи та дамби сповільнили її та призвели до затоплення порогів. В свою чергу утворилися вузькі озера, великі заболочені території. В 2000 році канал Рідо став частиною Річкової системи канадської спадщини. Річка та канал Рідо невідривно поєднані, сприймаються як єдине ціле.
До моменту занепаду місцевого комерційного руху на річку та канал Рідо поглянули по-новому. Мова йде про природну красу території, через які проходив Рідо, перспективи спортивного рибальства та полювання, катання на човнах. Все це активізувало розвиток туризму, тому вже до кінця 19-го століття вздовж Рідо почали будуватися котеджі.
Річка та канал Рідо щороку приваблюють тисячі відвідувачів, адже є частиною природної краси, мають заворожуючий вид.
