Це озеро розташовується в центрі Оттави, іноді дослідники порівнюють це місце з перлиною в устриці. Озеро Доу люблять містяни, а також гості столиці Канади. Більшість розважальних заходів проходять саме біля нього, а взимку всі охочі мають змогу покататися на ковзанках, влітку настає час катання на каное та байдарках.
Історія озера Доу дійсно захоплююча, тут вирує життя. Тому цікаво дізнатися, з чого все починалося, як сприймалося це місце раніше нашими предками. Про все це розповість Оттава Name.
З чого все починалося?
Відомо, що свою назву озеро Доу отримало на честь Абрама Доу. Він був раннім поселенцем, американцем, який прибув в Оттаву 1814 року та придбав «Lot M in Concession C» в невеличкому містечку Глостер. Згодом Семюель та Мейбл Доу оселилися поруч, проте в 1826 році повернулися назад до США. Болото, комарі та хвороби, інші складнощі нового дому — все це сприяло лише зневірі, тому вони вирішили покинути дане місце.
Раніше це було величезне болото, яке простягалося далеко до північної частини Оттави. Його вважали перепоною під час проведення будівельних робіт. Трохи згодом північний та південний береги перегородили дамбами. Таким чином створили судноплавне озеро, знайоме багатьом.
Проте це був далеко не легкий процес. Першою складністю стало звільнення місця для каналу, тому довелося вирубати сосни та позбутися пнів. Дамба в ті часи дійсно була потрібною, тому що лісозаготівля (Комісарський парк) перекривала маршрут навколо озера (Урядова дорога).
Під керівництвом полковника Джона Бая та завдяки роботі його працівників було створено озеро Доу. В цьому також допомагали королівські сапери та гірники. Історичні дописи вказують та складну ділянку — між Байтауном та Кінгстоном, тобто між річкою Оттава та Хогс-Бек. Полковник провів дослідження для пошуку найкращого будівництву каналу. Ось які варіанти були:
- з’єднання річки Оттави та Хогс-Бек. Досягти мети можна було лише завдяки прорізанню каналу від річки Оттава (над ділянкою водопаду Шодір);
- другий варіант полягав в прокладенні каналу вздовж Престон-стріт. Це був простіший шлях, але полковник не хотів винагороджувати спекулянтів, тому відмовився від ідеї.
Затоплення болота Доу
Для даних цілей побудували «By Drive» (завдяки Філемона Райта). Цікаво, що саме Райта залучали для будівництва дамби, та він відмовився від проєкту. Нагадаємо, в 1870 році в Оттаві сталася страшна пожежа, дамбу Сент-Луїс прорвали для порятунку міста.
Отож полковник Бай побудував канал у Вхідній бухті на річці Оттава (східна частина від будівлі Парламенту). Болотистий напрямок вздовж сучасної вулиці Престон вдалося осушити.
Болото Доу відносили в ті часи до одного з найбільш похмурих місць. Найгірші умови були на так званому журавлиному болоті. Велика кількість працівників захворіла на малярію. Полковник Бай не став винятком та ледь вижив. Робота була важкою та небезпечною, не всіх чекав щасливий фінал. Та завдяки працьовитості та керівництву Бая вдалося значно підвищити рівень води в болоті. Таким чином, болото перетворилося на озеро Доу.
Як змінювалося відношення до озера Доу?
Більшу частину дев’ятнадцятого століття озеро Доу залишалось далеким від уваги місцевих жителів. Все змінилося по мірі збільшення населення міста. Розширювалася і сама його територія у напрямку до озера Доу. Прискорило даний процес створення Центральної експериментальної ферми.
Розширення служби електричного трамвая до території ферми теж вплинуло на озеро Доу. Місце набуло популярності, озеро стали використовувати для плавання, для катання на човнах. В 1899 році уряд створив Комісію з благоустрою Оттави, яка згодом ініціювала побудову діагональної дамби через озеро Доу. Ідея з’явилася ще в 1900 році, саме тоді Комісія розглядала можливість побудови пірсу через озеро Доу до Центральної експериментальної ферми. Він мав спільні риси з тим пірсом, який завершили в Британській затоці.
В 1902 році Комісія вирішила продовжувати після проведеного голосування. Три члени проголосувало за, два — проти. Цікаво, що одним з тих, хто не погоджувався з ініціативою був тодішній мер Оттави Фред Кук. Він прагнув розширити під’їзну дорогу біля озера до Експериментальної ферми. Ідея «прорізання» озера його не захоплювала.
Дамба на озері Доу
Її збудували в 1904 році. Конструкція з’єднувала Лейксайд-авеню (східна сторона озера) з Престон-стріт та ферму. Озеро Доу розділили таким чином навпіл. Цю ідею Комісія втілила в життя.
Цікаво розповісти про те, чого досягти не вдалося. Мова піде про величезний вольєр на березі озера Доу. За приклад члени Комісії брали зоопарк Бронкса в Нью-Йорку. Дослідники переконані, що даної мети не вдалося досягти через вартість ідеї та її втілення. Серед представників вольєра мали бути всі види місцевих канадських птахів.
Чверть століття проіснувала дамба озера Доу. Вона було вузькою та з високими коронами. Вночі локація не освітлювалася, що було причиною частих аварій. В 1926 році Національна столична комісія під керівництвом Томаса Ахерна звернулася до уряду задля видалення дамби та розширення під’їзної дороги навколо території озера. Нагадаємо, саме за цю ідею виступав минулий мер Кук. Наступного року уряд Домініону погодився.
Розбір дамби на озері Доу
В 1928 році рівень води в каналі Рідо суттєво знизився, саме тоді почали розбирати дамбу. Вздовж нової ділянки під’їзної дороги робітники посадили молоді дерева. Це допомогло приховати залишки попередніх штабелів. Вже в березні 1926 році проєкт по розбору дамби було повністю завершено.
Воду натомість знову спустили в озеро Доу, містяни були задоволені чистою водою та красивим зовнішнім виглядом. Від старої дамби залишилися лише кам’яні груди, які добре вкриті водою. Для судноплавства такі відголоски минулого не становлять загрози.
Вже в 1936 році фахівці провели додаткові роботи задля поглиблення дна в ділянках старої дамби. Завдяки даним роботам взимку риба запливала ще глибше, тобто залишки фундаменту дамби досить високі, це і сприяє вдалій ловлі риби.
Сучасним містянам важко пригадати дамбу, проте восени її сліди знову помітні. Це низькі та вузькі кам’яні острівці, які перетинають озеро. Пригадати точне місцерозташування в минулому дамби можна завдяки гідрографічним картам.
Доус-Лейк
Даний район є одним з унікальних, насамперед, завдяки великому парку, який розташований біля входу каналу Рідо в озеро Доу. Відоме колись «Велике болото Доу» трансформувалося в озеро. Сучасники можуть побачити декілька великих будинків з ділянками, які знаходяться вздовж східного кута озера Доу.
Сучасне озеро Доу
Це один з центрів літніх та зимових розваг. Не варто забувати також про павільйон «Dow’s Lake Pavilion», де зупиняють моряки, які тримають шлях з Кінгстона до Оттави через канал Рідо. Прогулюючись біля озера Доу, можна знайти каное та водні велосипеди напрокат, а поруч знаходяться ресторани та кафи.
По всьому периметру озера знаходяться під’їзні шляхи, парки та стежки, це одне з місць, яке полюбляють бігуни та велосипедисти. Місцерозташування досить зручне, налаштовує на прогулянки та краще пізнання міста. Ось наприклад з одного боку знаходиться дендропарк Домініон (одна з популярних складових Центральної експериментальної ферми), з іншого боку Комісарський парк. Саме тому місцевість полюбляють жителі Оттави, радо запрошуючи додати і цю локацію до свого щоденника пам’яті.
