Як кілька століть тому в Оттаві боролися з порогами?

Канада споконвіку мала високий судноплавний потенціал завдяки величезній річковій мережі. Але в давнину було не так просто переміщатися водними шляхами з кількох причин. Однією з найголовніших причин були пороги, водоспади, перекати, звивистість багатьох річок, занадто маленька ширина річок і сезонність, адже в холодну пору року вода в річках замерзає, навесні занадто розливається, а також бувають обмілення. Усунення цих проблем у давнину та ефективний розвиток водної інфраструктури, а також судноплавних компаній, давали можливість побудувати могутне судноплавство за цілими системами річок Канади. Далі на ottawa-name.com.

Яку роль відігравали водні шляхи?

По території Канади, зокрема через Оттаву, проходить велика річкова мережа. Великі озера, які знаходяться вище за Оттаву, є найбільшим судноплавним маршрутом у світі. Річками проходить безліч канадських вантажів, а також вантажів інших країн світу. За підтримки водних об’єктів, виконання гідротехнічного режиму та робіт, судноплавство може забезпечити Оттаві швидке поповнення бюджету, завдяки миту від портових зборів, стрімкий розвиток та зміцнення міжнародних зв’язків, економічний зліт, а також важливе місце у торговельно-економічних відносинах з іншими країнами.

Проблеми з водними порогами

Як відомо, древні народи Оттави споконвіку займалися торгівлею, і річки були основним способом транспортування вантажу. Але в давнину це було не так просто, і люди під час транспортування вантажу річками стикалися з серйозними проблемами. Однією з найголовніших проблем давніх мешканців території сучасної Оттави стали пороги водних маршрутів.

Одним з ключових водних маршрутів з давніх-давен була річка Оттава, яка, в свою чергу, була головним притоком річки Св. Лаврентія. Витік річки починався в одному з великих озер – Калімічігама. Також річка Оттава пов’язана з іншими озерами: Герон, Ніпіммінг, річками Матаван і Френч. Але між містами Оттава та Монреаль на ділянці річки споконвіку існувала величезна проблема, яка перешкоджала розвитку судноплавства – пороги. Найбільшим порогом річці Оттава був поріг під назвою Лонг-Солт.

Подолання порогів

Перша згадка та спроба подолати пороги на річці Оттава датується 17 століттям.

Хоча водні маршрути в Оттаві існували і в давнину, а також активно розвивалася торгівля деревом саме завдяки річкам, з порогами в Оттаві почали істотно боротися лише у 19 столітті.

Кожен мандрівник і торговець у Оттаві знав, що випливаючи на човні перевозити вантаж, він в будь-якому випадку на своєму шляху зіткнеться з порогами, тому мав спритно їх подолати. Згодом, завдяки модернізації річкових плавзасобів, обійти пороги було набагато легше.

Також для подолання порогів на річці Оттава почали застосовувати траншеї. Траншеї на річці робили з величезного каміння, якого було дуже багато по берегах. Власне, древні кам’яні траншеї стали попередниками сучасних каналів. Траншеї відрізнялися від сучасних каналів, вони були невеликими і не мали шлюзів.

Найпершим каналом побудованих у Оттаві для транспортування вантажів водою був канал Рідо. Його побудували через побоювання нападу американців, як запасний водний маршрут, альтернатива маршруту річкою Св. Лаврентія. До того ж, на річці Св. Лаврентія було також чимало складних порогів. Про його будівництво замислилися 1812 року.

Канали у боротьбі з порогами

Побудований канал Рідо в 1832 спочатку був призначений виключно для військових судів. Але після того, як напруга між американцями та канадцями зійшла нанівець, канал вирішили використати як альтернативний торговий шлях, який міг би значно підняти економіку регіону. Через тридцять років з моменту введення в експлуатацію каналу, його система повністю застаріла, тому торговці, які переправляли вантаж цим водним маршрутом, вимагали від влади поліпшення водної мережі.

Проблема з порогами, як і раніше, існувала і для безперешкодного маршруту вимагала негайного вирішення. Наприкінці 19 століття цим рішенням стало будівництво ще двох каналів та поглиблення річки. Це дозволило підняти рівень річки Оттава та затопити всі пороги.

З інноваційного рішення – у пам’ятку

Коли в Оттаві та інших канадських містах почала поступово розвиватися мережа залізниць, водні маршрути Оттави, з усіма каналами, греблями та іншими інноваційними рішеннями 19 століття, що були серцем торгівлі, стали туристичними об’єктами. Залізничні перевезення стали набагато вигіднішими і швидшими, ніж водні перевезення, тим більше, з роками кількість вантажу значно збільшувалася, а місткість катерів була набагато меншою, ніж поїздів.

У 20 столітті в Карильоні була побудована гребля, шлюзи якої утворюють водоспад заввишки майже 20 метрів. Сам канал, який був побудований до цього, частково був засипаний і тепер з проблемами порогів замість каналу справляється величезна гребля.

У 21 столітті практично всі канали, які були побудовані в давнину для боротьби з порогами, вже не мають жодного важливого стратегічного значення для Оттави у здійсненні торгових перевезень. Здебільшого вони є культурними об’єктами, на які щорічно приїжджають подивитися тисячі туристів. У 21 столітті канали, які будували у 18-19 століттях для подолання порогів транспортними судами, стали зоною відпочинку та розваг. На старовинних каналах ловлять, рибу, влаштовують екскурсії, прогулянки човном і просто приходять прогулятися. Канали більше не використовують для канадського судноплавства, це місце стало виключно для культурного дозвілля місцевих мешканців та туристів. 

Багато елементів, каналів, гребель і шлюзів збереглися в первозданному вигляді з 19 століття і становлять дуже вагоме історичне значення. Колись канали в Оттаві були справжнім інноваційним рішенням, яке дозволяло оминати найскладніші пороги на річці та контролювати рівень води.

Get in Touch

.